Сфера дії стандарту ГОСТ 536 від 1994 року
ГОСТ 536-94 класифікує електротехнічні та електронні установки залежно від застосовуваних видів захисту від удару електрострумом.
Поділ на класи стосується лише установки в цілому (не відноситься до її внутрішніх елементів), що підключається до систем змінної напруги не більше 1 кіловольта.
Класифікація установок (за класами захисту від ураження струмом)
Клас захтсту |
Варіанти захисту від ураження електричним струмом |
Позначення на електрообладнанні |
0 |
Є основна ізоляція, основного провідника немає |
Без позначення (за замовчуванням) |
I |
Є основна ізоляція, та передбачено заземлення частин установки, які у нормальній роботі не проводять електричний струм. |
|
II |
Є подвійна ізоляція (основна + додаткова), заземлення не передбачається |
|
III |
Живлення установок від джерела безпечної наднизької напруги (абревіатура БСНН) |
Пояснення до нульового класу
Основна ізоляція захищає від удару електрострумом. Якщо вона буде пошкоджена, запобігатиме удару навколишнє середовище (ізоляція підлоги, повітряне середовище).
Такого класу випускалися практично всі вироби в СРСР (не існувало механізмів заземлення та захисного відключення). Досі існують проблеми з тим, куди підключити заземлюючий провід – заземлювачі, виконані за відповідними нормами, досить дорогі. Якщо коротко описати заземлювач – це кілька сталевих прутів достатнього перерізу (електроди), вбиті на глибину 3 метри та більше. Після забивання ці прути з’єднують металевими смугами. Один із важливих контрольованих параметрів – електричний опір (опір між електродами та землею). Окрема стаття про види та будівництво заземлювачів.
Перший.
Електрозахист основним ізоляційним покриттям + приєднання до захисного провідника відкритих деталей (наприклад, металеві деталі корпусу).
У разі пробою основної ізоляції пристрій захисного відключення (ПЗВ) викличе автоматичне спрацювання. ПЗВ порівнює значення вхідного та вихідного струму, у разі порушення рівності викликає розмикання мережі. При нормальній роботі ці струми рівні, у разі витоку виникає фіксований дисбаланс.
Другий.
Ізоляція подвійна чи посилена, відсутність заземлюючого провідника. Додаткова ізоляція може забезпечуватись корпусом, виконаним з ізоляційного матеріалу.
Третій.
Захист завдяки живленню від джерела безпечної наднизкої напруги (БСНН), маються на увазі мережі змінної напруги не вище 50 вольт змінного струму та 120 вольт постійного струму (наприклад, вторинна мережа трансформатора напруги).